духівник
Смотреть что такое "духівник" в других словарях:
духівник — ника, ч. Пт. Священник, духівник … Словник лемківскої говірки
духівник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
духівник — а/, ч. Священик, у якого хто небудь постійно сповідається … Український тлумачний словник
сповідальник — а, ч. 1) Священик, який слухає сповідь; духівник. 2) Особа, що прийшла на сповідь до священика … Український тлумачний словник
сповідник — а, ч. 1) Священик, який слухає сповідь; духівник. || Людина, якій відверто зізнаються у чомусь, повіряють заповітні думки і т. ін. 2) Особа, що прийшла на сповідь до священика … Український тлумачний словник
сповідник — 1. Священнослужитель, який здійснює Таїнство Сповіді, сповідає; духівник; 2. і сповідальник Особа, що приймає Таїнство Сповіді, сповідається; спасеник; каяник … Словник церковно-обрядової термінології
Контекстний паралельний вжиток — Г. До четвертої групи належать богословські терміни, які в певних контекстах можна вважати синонімами, і тому допущено їхній паралельний вжиток, але в інших контекстах вони різняться своїм значенням або семантичним відтінком, і тоді не є… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
священик — (служитель культу православної та греко католицької церкви), піп, панотець, батюшка, (і)єрей, прото(і)єрей, протопіп, пресвітер, пастир; духівник (священик, у якого хто н. постійно сповідається), сповідальник, сповідник; пробощ, ксьондз, канонік … Словник синонімів української мови
капелан — священик, жрець, духівник при війську … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
клєрик — рика, ч. Пр. Сторонник влади духівників, клерикал … Словник лемківскої говірки
